Росія

Історія вибору дати святкування пов'язана з Російською імперією, де в лютому 1917 року на вулиці Петрограда на демонстрацію вийшли жінки, змучені війною, голодом та важкими умовами праці.

Так було запущено Лютневу революцію, пам'ять про яку більшовики згодом старанно намагалися стерти з суспільної свідомості. 1921 року, через 3 роки після переходу на європейський (григоріанський) календар, ця можливість їм представилася. З подачі революціонерки Клари Цеткін 8 березня (23 лютого за старим стилем) було оголошено «жіночим» днем.

Сьогодні в Росії, як і в багатьох пострадянських країнах, Міжнародний жіночий день є державним святом та офіційним вихідним днем. Напередодні 8 Березня у навчальних та робітничих колективах дівчатка, дівчата та жінки отримують привітання, подарунки, премії тощо. Для них відбуваються святкові заходи, концерти, організовуються корпоративи.

США

16 лютого 1908 року в Нью-Йорку пройшов багатотисячний мітинг працюючих жінок із різних верств суспільства – так звана «прогулянка Бродвеєм». Його очолила американська суфражистка та засновниця Спілки прогресивних жінок Мод Мелоун.

Працівниці протестували проти важких умов праці, і багато чоловіків їх підтримали. Незважаючи на незаконність акції, нікого із страйкарів не затримали. Через рік, 1909-го, з подачі Соціалістичної партії до США заснували Національний жіночий день і почали відзначати його в останню неділю лютого, щоб вшанувати річницю «Повстання 20 тисяч».

Незважаючи на те, що першими жіноче свято запровадили американці, у США, як, втім, і в інших країнах Північної Америки, це свято не прижилося і, хоч і відоме, практично ніде не відзначається. Проте американські жінки все ж таки збираються в клубах або влаштовують невеликі вечірки, де за улюбленими напоями згадують історію свята та обговорюють гендерні питання.

Куба

Жіночий день на Кубі відзначають із 1959 року майже з революційним запалом. Кубинська революція призвела до емансипації жінок, які заявили про свої права. Їхні заслуги у боротьбі за незалежність нації визнав Фідель Кастро на самому початку свого перебування на посаді глави республіки, навівши за приклад самовідданість «матері Куби» – Маріани Грахалес, яка зробила вагомий внесок у звільнення Куби від рабства у другій половині XIX століття.

На Острові свободи 8 Березня не обходиться без численних зборів, мітингів, концертів та просто домашніх посиденьок. Проводяться конгреси з питань прав жінок, обговорюються гострі соціальні, економічні та політичні питання. Талановиті кубинки користуються можливістю та представляють свої роботи на фестивалях мистецтв та виставках. Жінкам-держслужбовцям на офіційних зустрічах вручають урядові нагороди за заслуги у трудовій та революційній діяльності. Наприкінці дня заведено влаштовувати галасливі застілля та вшановувати всіх жінок.

Німеччина

У Німеччині традиція святкування дня жінок тісно пов'язана із ІІ світовою війною. До цього їх вітали лише у День матері. Наприкінці 40-х років. жителі ФРН продовжили відзначати його, тоді як у НДР він переріс у Міжнародний жіночий день. Після об’єднання країни про свято згадувати перестали.

Офіційним вихідним днем 8 Березня зараз визнано лише в Берліні, та й то лише з 2019 року. В решті федеральних земель це ні вихідне, ні свято, але жінкам дозволяють трохи раніше закінчити робочий день і вручають невеликі презенти.

У цей час у столиці держави відбуваються мітинги, демонстрації, акції на захист прав жінок, збори, семінари та лекції, виставки, концерти та тематичні вечірки. Крім того, щорічно у Берліні організується Тиждень феміністських фільмів (BFFW).

Італія

Не минає святкування Міжнародного дня жінок та Італія, де 8 березня традиційно відбуваються маніфестації та страйки, хоча цей день не вважається вихідним.

Головним атрибутом урочистості з 1946 року тут виступає пухнаста гілка мімози. Ця квітка після Другої світової війни Рада італійських жінок запропонувала як символ боротьби за рівноправність.

Наприкінці робочого дня прекрасна половина людства вирушає до кафе, ресторанів та барів, а також музеїв. З цієї нагоди вхід до закладів оголошується безкоштовним. Багато хто з них для чоловіків «закривається»: ті можуть приєднатися до свята лише наприкінці вечора або заїхати, щоб розрахуватися за своїх жінок.

В'єтнам

У В'єтнамі жіночих свят цілих два: перше пов'язане з комуністичним минулим і сьогоденням цієї країни і відзначається 8 Березня, друге сягає корінням у глибоке минуле і припадає на 20 жовтня.

Останній місцеві жителі відзначають із особливим трепетом, пам'ятаючи про національних героїнів – сестер Чинг, які мужньо захищали в'єтнамську землю майже 2000 років тому та після 247-річної окупації звільнили її від китайських завойовників.

В останні роки в'єтнамські жінки все більше заявляють про себе, ратуючи за рівний доступ до освіти, можливість обіймати політичні посади та ін. обід у ресторан або готуючи для них смачну вечерю.